Чому керівництво українського виша публічно підтримує та пропагує країну-агресора?

 

Восьмий рік триває російсько-українська війна. Восьмий рік російські збройні формування здійснюють незаконну окупацію південних та східних територій нашої країни. За цей час прийнято цілий кейс нормативно-правових документів України, у яких засуджується збройна агресія РФ.

З-поміж цих державних актів, зокрема, варто виділити Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації” (2015), Закон України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” (2018), Постанову Верховної Ради України “Про Заяву Верховної Ради України “Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків” (2015), “Заяву Верховної Ради України щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту” (2021), а також “Стратегію воєнної безпеки України”, затверджену Указом Президента України (2021), в якій Російську Федерацію офіційно визнано воєнним противником нашої держави. Ці та інші державні документи визначають не лише зовнішню політику, але й суто гуманітарні цінності сьогоднішньої України, в тому числі освітянські. 

Але, виявляється, в нашій країні є виш, де повною мірою ігноруються державні документи, в яких засуджується збройна агресія РФ проти суверенної України. Знаходиться він у Херсоні й повністю називається “Комунальний вищий навчальний заклад “Херсонська академія неперервної освіти” Херсонської обласної ради”. На його офіційному сайті міститься інформація, що свідчить про фактичну підтримку керівництвом цього українського виша агресивного курсу РФ.

Так, у розділі “Академія”, до складу якого входить підрозділ “Історія академії”, знаходимо такий ідеологічний пасаж: “Поряд зі співпрацею з навчальними закладами України дедалі більшої актуальності набуває  інтеграція у світовий освітній простір. Сьогодні академія співпрацює з вищими навчальним закладами та громадськими організаціями Російської Федерації, Казахстану, Латвії, Білорусії…”. Керівництво Херсонської академії неперервної освіти, всупереч усім чинним нормативно-правовим актам України, дозволяє собі пропагувати і здійснювати свою співпрацю з країною-агресором. Ба більше, в річищі такої співпраці країна-агресор іще й посідає перше місце, як це задокументовано на сайті академії. Серед пріоритетів називається і співпраця херсонського виша з Республікою Білорусь, яка виступає вірним сателітом країни-окупанта й усе частіше виступає з антиукраїнськими месиджами.

Трохи нижче зустрічаємо ще один факт, що свідчить про ідеологічно неприпустиму позицію керівництва Херсонської академії неперервної освіти. Він засвідчений таким ідеологічно проросійським курсом академії: “У системі післядипломної педагогічної освіти Херсонщини співробітництво реалізується у різноманітних організаційних формах: конференції з обміну досвідом в межах курсів підвищення кваліфікації (в режимі онлайн); стажування вчителів у навчальних закладах м.Москви, м.Санкт-Петербурга, м.Ростова, м.Воронежа…”. Прилюдно задеклароване “співробітництво” означає, що ректор, керівництво Херсонської академії неперервної освіти повністю підтримують країну-агресора та її дії, спрямовані на знищення України та українського народу.    

На офіційному сайті в розділі “Академія” міститься також підрозділ “Ректорат”. У ньому теж задокументовано активну співпрацю керівництва названого українського виша з країною-окупантом якраз у той час, коли війська Російської Федерації захоплювали й анексували законні українські території.

У підрозділі “Ректорат”, у “Списку публікацій”, указується, що ректор Херсонської академії неперервної освіти Анатолій Зубко в 2014 році, коли російські війська розстрілювали наших захисників під Іловайськом, опублікувався у виданні окупантів “Материалы IV Международной научно-практической конференции / Челябинский институт переподготовки и повышения квалификации работников образования; под ред. А. В. Ильиной, Ю. Г. Маковецкой. – Челябинск: ЧИППКРО, 2014”.

А перший проректор Ірина Жорова у своєму “Списку публікацій” засвідчила, що вона трагічного для України 2014 року неодноразово співпрацювала з виданнями країни-агресора і регулярно того року публікувалася у виданнях країни-окупанта. Це підтверджується публікаціями першого проректора Ірини Жорової в наступних російських виданнях: “Научный поиск / Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования Шуйский государственный педагогический университет. – Шуя, 2014”, “Вестник Таганрогского института управления и экономики / гл. ред. С. Ю. Аваков. – Таганрог, 2014”, “Международный научный альманах / редкол. М. В. Воронцова, И. Я. Жорова, В. Е. Макаров. – Таганрог, 2014”, “Вестник по педагогике и психологии Южной Сибири / гл. ред. Л. Ф. Чупров. – М., Черногорск, 2014”.

Те, що це була зовсім не випадкова співпраця першого проректора українського виша Ірини Жорова з виданнями країни-окупанта, потверджує ще один красномовний факт. Наступного, 2015 року, коли українські герої гинули від куль російських найманців та окупантів у Дебальцевому, перший проректор Ірина Жорова продовжила “творче співробітництво” з країною-агресором, де вона опублікувалася у виданні “Вестник Приамурского государственного университета им. Шолом-Алейхема / ред. совет: Н. Г. Баженова (глав. ред.) и др. – Биробиджан: Приамурский государственный університет им., 2015”.

Якщо вже так сталося, що ректор Херсонської академії неперервної освіти Анатолій Зубко і перший проректор Ірина Жорова протягом 2014 – 2015 років надрукувалися у виданнях Російської Федерації, яка здійснює збройну агресію проти України, то чи патріотично цим хизуватися і публічно піарити та пропагувати таке своє “співробітництво”? А в тому, що всі наведені тут факти повною мірою відповідають дійсності, можна переконатися за таким посиланням: http://academy.ks.ua/?page_id=12878.

У контексті всієї проросійської інформації, прилюдно виставленій на офіційному сайті Херсонської академії неперервної освіти, соціальна поведінка ректора Анатолія Зубка і першого проректора Ірини Жорової виглядає як цілком послідовна та усвідомлена.

Через це виникає закономірне запитання: хто понесе відповідальність за те, що керівництво Херсонської академії неперервної освіти на восьмому році російсько-української війни фактично підтримує, піарить і пропагує країну-агресора та “співробітництво” з нею?

 

                                                                                                                                                     Наталія Семенюта