На це є декілька причин. Як відомо президент України заявив про невизнання Україною виборів президента Росії на анексованій території українського Криму. Таку ж позицію поділяє Німеччина, Франція та керівництво Євросоюзу. Але окрім самого факту нахабного порушення норм міжнародного права цим голосуванням, хочу звернути увагу на його результати, які викликають обґрунтовані сумніви. Російські ЗМІ вже поспішили повідомити, що за Путіна в українському Криму проголосували 76,66% виборців. Проте якщо в Росії такі результати не дивують, українці, добре знаючи своїх співвітчизників, бачать наскільки вони виглядають дико. Адже десятиріччями з виборів до виборів населення Криму ніколи не віддавало настільки величезної підтримки одному кандидату. Зокрема, на парламентських виборах 2012 року найпопулярніша на півострові комуністична партія зуміла зібрати тільки 19,41% голосів. На виборах президента України у 2010 році за Віктора Януковича в першому турі проголосували тільки 35,32% кримчан. Зрештою, на парламентських виборах 2006 року "Партія політики Путіна" набрала в Україні лише 0,12% голосів і навіть в "проросійському" Севастополі зібрала жалюгідні 0,38%. Одностайність на виборах в демократичній країні взагалі є надзвичайно рідкісним явищем. А от всезагальне захоплення є типовим для тоталітарних режимів. Наприклад на виборах 1938 року в анексованій Судетській області Чехословаччини партію Гітлера підтримали 98,68% виборців. Анексованому Криму до анексованих Судет ще далеко, але вже видно, що його намагаються перетворити на такі вірнопіддані республіки як Дагестан та Чечня. Зокрема за попередніми даними 90,73% дагестанців та 84,65% чеченців віддали свої голоси за Путіна. Лишається нагадати, що повальне захоплення лідером країни-окупанта дорого обійшлося судетським німцям, кілька мільйонів яких після війни змушені бути тікати зі своїх рідних місць. Джерело
