Крик - останній аргумент: 3 життєвих приклади - як реагувати на маніпуляції

Крик оточує нас скрізь: ми лаємося з близькими вдома, вислуховуємо претензії начальника на роботі, а в дорозі ще й примудряємося включати передачі, де всі невтомно кричать один на одного. Постійно вдаючись до агресивного способу спілкування, ми навіть не замислюємося, що насправді крик є інструментом маніпуляції. Чому всі так люблять підвищувати голос? І як напружено-кричуча атмосфера впливає на нас?

Крик — найперший і дуже дієвий спосіб соціальної взаємодії, який дан нам від народження. Дитина, з'являючись на світ, заявляє про свою присутність криком, приковуючи увагу всіх, хто опиняється у полі дії звуку. Мета маніпуляції проста: висловити бажання чи протест, зажадавши від оточуючих вирішення свого питання.

У дорослому віці ми продовжуємо використовувати крик, щоб змусити інших щось зробити.

За різних умов і з різних причин, але кричать усі без винятку. Спектр застосування маніпуляції дуже широкий. Розглянемо три поширені ситуації з життя, де люди використовують крик, щоб керувати іншими людьми.

Приклади з життя

1. Начальник кричить на підлеглих

Мета: змусити швидко вчинити дії.

Принцип роботи: викид адреналіну активує реакцію «бий або біжи». Підлеглі, пов'язані страхом втратити раптово кошти на існування чи посаду, покірно розбігаються виконувати вказівки.

Приховане посилання: людина кричить, коли тихіші аргументи вичерпані. У цей момент видно крайню точку його психічної напруги.

Як реагувати? Свідомо посиліть ситуацію, довівши до нервового зриву. А далі використовуйте незахищений стан емоційної спустошеності у своїх цілях. Адже в цей момент ваші емоції та тверезі міркування будуть сприйняті як рука допомоги. Виникне довіра, яка може призвести до підвищення кар'єрними або фінансовими сходами.

2. Телевізійні герої кричать один на одного

Мета: отримати якомога більший суспільний резонанс.

Принцип роботи: деякі телевізійні передачі створюють напружено-кричучу атмосферу і вдаються до мови ненависті, щоб спонукати до дії. У результаті навіть далекі від теми люди співпереживають, не в змозі відірвати погляд від телевізора. У цей момент їх легко спровокувати на дію.

Приховане посилання: схвильована людина шукає вирішення проблеми. Вона з радістю відгукнеться на заклик віддати гроші на благодійність чи проголосувати на підтримку рішення організаторів проекту — аби знайти вихід спровокованим емоціям. Гормональний процес запущено, і людина добровільно бере участь у вирішенні проблеми.

Як реагувати? Якщо не хочете брати участь, не дивіться. Якщо дивитеся, то будьте готові. Бажаєте організувати таку ситуацію? Зробіть щось, щоб люди про неї кричали.

3. Члени сім'ї голосно з'ясовують стосунки

Ціль: відстоювання інтересів.

Принцип роботи: коли тихе прохання не працює, а дуже потрібно досягти результату, крик може посилити мотивацію до дії або позначити межі, за які не можна заходити. Також крик у відносинах може бути спробою домінування сильного над слабким.

Приховане посилання: коли на нас кричать, ми майже перестаємо розуміти мову, організм посилає сигнал небезпеки. І якщо немає мети або можливості уникнути дратівливого чинника, то ми підкоряємося, намагаємося виконати всі умови для відновлення гармонії. Той, хто вміє кричати, виявляється психологічно сильнішим і перемагає, навіть якщо не правий. І людина, яка добре володіє цим способом, використовуватиме такий інструмент для придушення особистості, коли вважатиме це за потрібне.

Як реагувати? Якщо ви не маєте наміру «перемагати» опонента за допомогою крику, одразу встановіть межі: поясніть, що спілкуватиметеся, тільки коли він заспокоїться. Зберігайте спокій, говоріть розмірено.

Чи може крик бути позитивним

Крик - метод взаємодії, який можна використовувати і в благих цілях: покращити якість життя, навчити, уберегти від небезпеки. Наприклад, крик про допомогу може злякати злочинця, надіславши в його нейронні зв'язки сигнал тривоги, а також спровокувати прояв альтруїстичного захисту або турботи у людей, що опинилися поруч.

Багато людей пригнічують такий прояв психіки унаслідок вихованих етичних норм поведінки. Хоча подібна реакція є природною і заснована на базовому інстинкті самозбереження. Так, один мій друг вчив доньку кричати на вулиці з метою подолати сором'язливість. Він вважав, що крик — більш дієвий спосіб самооборони, ніж застосування фізичної сили у відповідь.

Однак крик все ж таки активно-захисний прояв агресії, та виправданий лише в деяких випадках. Використовувати його потрібно з великою обережністю, замислюючись про те, чи виправдовують цілі обраний спосіб.