Врегулювання конфлікту на Донбасі у 2018-му – оптимістичний сценарій. Ситуація на Донбасі залишатиметься визначальною для України протягом не лише 2018 року. Цього року спецпредставник Держдепартаменту США Курт Волкер розраховує на досягнення миру в регіоні, проте від американської дипломатії залежить далеко не все. Очевидно, що в лютому 2018 року закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей» подолає перепони, які йому створюють представники «Опозиційного блоку» у парламенті, та буде підписаний президентом Порошенком. Його вступ у силу позначить собою нову реальність. На жаль, конфлікт від ухвалення закону не завершиться, проте деякі речі стануть більш зрозумілими та передбачуваними. Норми цього закону представники Росії та США обговорювали під час останньої зустрічі Волкер – Сурков наприкінці січня у Дубаї. Треба зауважити, що Росії цей документ не до вподоби, її офіційні представники говорять про перекреслення його ухваленням Мінських домовленостей. Однак ці домовленості (створені свого часу з метою зупинити жорстокі бої за Дебальцеве, які українські військові були змушені залишити) є зразком гібридної дипломатії. Під ними нема підпису жодного керівника держави, але це не завадило Раді Безпеки ООН схвалити домовленості як матрицю врегулювання конфлікту на Донбасі. Очевидно, виконання Мінських домовленостей будуть обговорювати міністри закордонних справ Нормандської четвірки під час Мюнхенської конференції з питань безпеки у середині лютого. Традиційного у столиці Баварії збираються державні діячі та експерти, аби обговорити ключові питання безпеки, які хвилюють людство. Щоправда, зустріч «Норманді» виглядає швидше ритуальною, адже зрушень у цьому форматі перемовин не спостерігається вже давно, більше того – його учасники навіть не дають спільних «квартетних» конференцій або брифінгів. Однак відмовитися навіть від імітації участі у переговорному процесі наразі не можуть ані Україна, ані Росія, для якої у переддень президентських виборів важливо демонструвати власну «конструктивну позицію». У січні вдалося дотриматися позитивної тенденції з обміну полонених: бойовикам передали терористку Козлову, яка під час здійснення замаху на службовців Нацгвардії отримала травматичні ампутації кінцівок, а з полону сепаратистів повернувся старший солдат Роман Савков, який провів у полоні півроку. Голова української делегації у Тристоронній контактній групі Леонід Кучма сподівається, що обмін буде продовжено у лютому, адже у полоні залишаються кілька десятків наших громадян. Україна тим часом зосереджується на власних пріоритетах: зміцненні Збройних Сил та підготовці до реінтеграції окупованих на сьогодні територій. Не варто вважати, ніби все у цих питаннях іде гладко, проте певні успіхи спостерігаються. Зокрема, минулого тижня українські військові взяли під контроль населенні пункти Новоолександрівка та Катеринівка, розташовані у «сірій зоні» на Луганщині. Показово, що мова не йде про порушення Мінських домовленостей, їх ЗСУ дотримується послідовно. Важлива подія сталася минулого року: відбувся успішний запуск української крилатої ракети «Нептун», яка може бути морського та сухопутного базування. Це означає не лише успіх вітчизняних інженерів, але і реальну перспективу посилення збройного потенціалу армії та флоту. Світовий досвід показує, що наявність потужної зброї є часто достатнім чинником для стримування агресивних намірів навіть потужних сусідів. Східний вектор державної політики повинен бути в центрі уваги без перерв та виключень. Для цього протягом тривалого періоду буде потрібно чимало ресурсів – фінансових, організаційних, інформаційних. Усвідомлення цього факту, як і перспективи – ухвалення стратегії реінтеграції тимчасово окупованого Донбасу – має стати пріоритетом у процесі формування національних інтересів держави, від реалізації яких залежатиме не лише її майбутнє, але і вага на міжнародній арені. Зрозуміло, що врегулювання конфлікту на Донбасі поточного року – це оптимістичний сценарій, тому потрібно готувати варіанти реагування на різні сценарії розвитку подій. Джерело
