Литовський досвід ринку землі, або як Україна може виконати роботу над чужими помилками
На початкових етапах земельної реформи варто дозволяти продаж наділів виключно фізичним особам і не допускати до чорноземів іноземців.
Про це під час круглого столу повідомив заступник голови аграрного комітету Сейму Литовської Республіки, екс-міністр сільського господарства Литви Казіс Старкевічус, який поділився досвідом своєї країни й застеріг Україну від помилок.
Він нагадав, що в Литві у 1991 році відбулася повна реституція, тому землі, відібрані у фермерів за часів СРСР, були повернуті їхнім справжнім господарям. І фактично з цього часу іноземні компанії, скуповуючи колишні колгоспи, тим самим отримали доступ до корпоративних прав. На щастя, наразі іноземці володіють 2% землі Литви, адже влада країни завжди стояла на захисті власних фермерів, виправляючи помилки.
Казіс Старкевічус розповів, що у 1995 році його країна отримала членство в ЄС, а земельна реформа фактично розпочалася у 2004-му.
«Напередодні нам також казали, що ми не вступимо до ЄС, якщо не дозволимо увійти в країну іноземному капіталу. Але ми домовилися з Брюсселем про перехідний період на 10 років. А після набуття членства в ЄС у нас запрацювала прозора система Євросоюзу й ми почали отримувати гроші, в тому числі на розвиток сільського господарства. Коли у 2014-му закінчився перехідний період, і іноземці, хоча і з обмеженнями, отримали доступ до литовських земель, наші фермери вже купили наділи. Більше того, навіть зараз існує програма, що дозволяє взяти кредит максимум під 3% річних на 25 років. Звичайно, за таких умов можна придбати землю. Так само і ви у переговорах із Світовим банком можете оперувати тим, що спочатку землю повинні купувати виключно українці», - наголосив заступник голови аграрного комітету Сейму.
Він додав, що основною помилкою Литви під час запровадження земельної реформи був дозвіл на старті купувати землю як фізичним, так і юридичним особам. Крім того, не було встановлено обмежень на придбання наділів пов'язаними особами, в результаті чого великі земельні масиви почали концентруватись в одних руках. Приміром, у власності одного з найбільших литовських агроконцернів - 30 тисяч гектарів, при тому, що обсяг сільгоспземель у Литві 3 млн га.
«У 2014 році ми це виправили. Зараз пов'язані особи не можуть мати понад 500 га землі. Більше того, для великих господарств на законодавчому рівні ми збільшили податкове навантаження. Адже концентрація великої кількості землі в одних руках - це небезпека для держави.
Щодо вашої норми по 200 тисяч га в одні руки - це дуже багато. Я знаю, що є 5, 10, 20 тисяч гектарів - це найбільше. Ви маєте не допустити такої помилки, і першими повинні отримувати землю ваші фермери», - зазначив Казіс Старкевічус.