Субсидії: приречені на скорочення
Насправді все не так райдужно, як і рішення уряду, які ухвалюються в авральному режимі, що доводить чергова постанова про субсидії №878 від 20 жовтня 2020 року
Новий уряд привчив українців до того, що засідання Кабміну можуть відбуватися будь-коли: у будні чи навіть вихідні дні. На перший погляд, така жага до роботи пояснюється необхідністю вирішення невідкладних питань. Але насправді все не так райдужно, як і рішення уряду, які ухвалюються в авральному режимі, що доводить чергова постанова про субсидії №878 від 20 жовтня 2020 року.
За сталою традицією всіх урядів рішення із негативними для суспільства наслідками подаються у красивій обгортці покращень. Так було і зараз.
Міністр соціальної політики Юлія Соколовська ввечері 20 жовтня повідомила на своїй сторінці у «Фейсбуці» про те, що ухвалена постанова спрощує умови призначення житлових субсидій дитячим будинкам сімейного типу, військовослужбовцям та людям старше 60 років, що перебувають у шлюбі та мешкають у сільській місцевості.
Новими правилами передбачається, що комісії органів місцевого самоврядування можуть призначати житлову субсидію дитячим будинкам сімейного типу на понаднормову площу житла. Тобто допомога має призначатися навіть у разі, якщо родина, яка виховує діток, мешкає у квартирі площею понад 120 кв. м чи в приватному будинку площею понад 200 кв. м. Щоправда, ще минулий уряд встиг прописати аналогічні правила. Але то вже деталі.
Інша новація також стосується дитбудинків сімейного типу. При обрахуванні доходу домогосподарства тепер не враховується матеріальна допомога та стипендія дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також придбані ними транспортні засоби.
А ось те, що з військовослужбовців при поданні документів на субсидію не вимагатимуть інформації про сплату ними ЄСВ, є новацією. Але це не буде гарантією отримання держдопомоги, якщо сукупний дохід виявиться, за мірками управління соцзахисту, нормальним. Більше того, якщо військовослужбовець є учасником АТО, йому слід пам'ятати, що в Україні - стараннями попередніх урядів - він або має право на пільгу зі сплати комунальних послуг (від 50 до 100% на норму споживання), або йому треба забути про пільги й оформлювати субсидію. Два в одному, на жаль, не буде.
«У сільській місцевості під час призначення житлової субсидії не будуть враховуватися доходи одного з подружжя пенсійного віку, який зареєстрований за іншою адресою (це дозволить їм отримати допомогу на оплату житлово-комунальних послуг)... А наявність причепа, з дати випуску якого минуло менше п'яти років, більше не буде причиною відмови у субсидії», - констатувала міністр.
Нові норми почали діяти з моменту ухвалення постанови. І насправді вони правильні й чесні. Але диявол криється в незрозумілих на перший погляд рядках, про які взагалі не згадують у бравурних повідомленнях.
Так, у постанові №878 чорним по-білому написано: «В абзаці п'ятому пункту 1 постанови Кабінету міністрів України від 27 липня 1998 р. №1156 цифри «15» замінити цифрами «20».
У перекладі з чиновницького на людський це означає, що своїм рішенням Кабмін скорочує кількість субсидіантів, збільшивши складову середньомісячного сукупного доходу членів домогосподарства. І якщо зараз за субсидіями мають право звертатися родини, витрати яких на оплату «комуналки» перевищують 15%, з 1 травня 2020 року ця норма збільшується до 20%. Таким чином родини, що потребують допомоги, штучно записують у заможні. Не дивно, що у Мінсоці запевняють, що закладених у держбюджеті 2020 року 47628,6 млн грн цілком достатньо для допомоги на оплату комунальних послуг тим, хто її потребує.
Щоправда, у відомстві кажуть, що «принцип розрахунку субсидій не змінився і визначається індивідуально: чим менше доходи домогосподарства, тим менша обов'язкова частка плати за «комуналку», а, значить, більший розмір субсидії».
У Мінсоцполітики також запевнили, що «зміна відсотка матиме наслідки для одержувачів із найвищими доходами, оскільки розмір їхньої субсидії зменшиться. Вивільнені кошти будуть направлені на розширення програми допомоги малозабезпеченим сім'ям, які мають доходи менше прожиткового мінімуму».
Якщо вірити чиновникам, вони застосовують принцип «багаті платять за бідних». Але коли мова йде про багатих чи бідних субсидіантів - тобто людей, які потребують державної допомоги, градація «бідний-багатий» звучить принаймні як знущання. Тим більше, що завдяки їхнім новаціям багатьом родинам просто відмовлять у субсидії...
Катерина МІЦКЕВИЧ