Пастка для центробанків: як війна на Близькому Сході зриває плани зниження ставок
Світові центральні банки опинилися перед жорстким політичним вибором: стрибок цін на енергоносії через близькосхідний конфлікт розганяє нову хвилю інфляції саме тоді, коли темпи глобального економічного зростання почали сповільнюватися. Регулятори змушені відкладати пом'якшення монетарної політики, балансуючи між ризиком рецесії та втратою контролю над цінами. Про це повідомляє Yahoo Finance 17 березня. ФРС та європейські регулятори беруть паузу
Цього тижня відбудуться засідання Федеральної резервної системи США (ФРС), Європейського центрального банку (ЄЦБ), Банку Англії, а також Національного банку Швейцарії. Консенсус-прогноз економістів зводиться до того, що всі чотири інституції залишать вартість запозичень без змін, дотримуючись вичікувальної позиції, яку пропагує голова ФРС Джером Пауелл. Очікується, що американський регулятор збереже базову ставку в діапазоні 3,5−3,75% та визнає підвищену невизначеність щодо економічних перспектив.
Донедавна інфляційний тиск слабшав, і політики готувалися до циклу зниження ставок. Однак атаки на інфраструктуру та перебої в судноплавстві, що вдарили по нафтових ринках, кардинально змінили розклади. «Час для цього конфлікту навряд чи міг бути більш невдалим для світових центробанків. Посадовці мають вирішити, чи сприймати цей шок як тимчасове явище, чи реагувати більш агресивно на його інфляційні наслідки», — зазначає аналітикиня Capital Даніела Гаторн.
Нафтовий податок на економіку
Зростання вартості палива не лише механічно підіймає загальну інфляцію, але й переноситься на ціни ширшого спектра товарів та послуг. Водночас дорога енергія діє як прихований податок для бізнесу і домогосподарств: вона зменшує наявні доходи та збільшує операційні витрати, що неминуче гальмує споживання, інвестиції та загальне економічне зростання. За нормальних умов таке гальмування економіки вимагало б здешевлення кредитів.
«Війна одночасно посилює ризик того, що для подолання слабкості ринку праці знадобляться більш ранні зниження ставок, і ризик того, що вища інфляція змусить відкласти ці кроки», — пояснює у звіті для клієнтів головний економіст Goldman Sachs у США Девід Мерікл. За оцінками його банку, високі ціни на нафту можуть відняти кілька десятих відсотка від глобального зростання наступного року.
Боргові ринки вже реагують на цю напруженість. Дохідність короткострокових казначейських паперів США, зокрема дворічних облігацій, які найчутливіші до очікувань політики ФРС, за останній місяць зросла приблизно на 25 базисних пунктів, оскільки трейдери переносять очікувані дати зниження ставок на пізніші терміни.
Ілюзія контролю: чи вивчені уроки 2022 року?
ЄЦБ стикається з іще жорсткішим тиском, а дохідність довгострокових європейських держоблігацій демонструє високу волатильність. Президентка ЄЦБ Крістін Лагард минулого тижня пообіцяла, що регулятор не допустить повторення інфляційного шоку, спровокованого вторгненням Росії в Україну у 2022 році. «Ми перебуваємо в іншій економічній ситуації… і маємо більшу здатність поглинати шоки. Ми зробимо все необхідне, щоб тримати інфляцію під контролем», — заявила вона.
Окремі аналітики також намагаються випромінювати оптимізм. Старший стратег Generali Asset Management Мікеле Морганті вказує, що порівняно з 2022 роком енергетичний шок поки що більш локалізований, а центробанки, які тоді проводили надм'яку стимулюючу політику, нині вже перебувають на нейтральній території.
Тим часом перед Банком Англії постає чи не найгостріша дилема: ризики прискорення інфляції через паливо зводять нанівець шанси на швидке зниження ставок попри ознаки стагнації ВВП та охолодження ринку праці. Навіть у Швейцарії, де інфляція традиційно була низькою, зростання витрат на енергоносії змушує центробанк переглядати свої прогнози: баланс ризиків зміщується в бік вищої інфляції.