5 поширених міфів про цукровий діабет

Цукровий діабет - аутоімунне захворювання, яке все ще оповите міфами. Різні домисли заважають людям жити і стоять перепоною на шляху їхнього здоров'я.

Ми вирішили розібратися, де правда, а де помилка, і розглянули п'ять найпоширеніших міфів про цукровий діабет. Чи готові дізнатися, чи справді пончики призводять до хвороби, чи можна діабетикам займатися спортом і чому інсулін — це не завжди погано? Починаємо!

1. Діабет викликається надмірним вживанням цукру

Цукровий діабет другого типу та цукровий діабет першого типу – це абсолютно різні захворювання. Якщо другий тип пов'язаний із харчовою поведінкою (і тим самим цукром) та деякими генетичними факторами, то цукровий діабет першого типу – суто аутоімуна хвороба. Тут також має значення генетика, але чинниками може бути будь-які провокації організму. Просто у когось слабка ланка саме підшлункова залоза. І власні клітини імунітету руйнують її клітини та порушують вироблення інсуліну.

Вживання цукру веде до ризику розвитку інсулінорезистентності та цукрового діабету другого типу. Але багато що залежить від генетики, від наявності супутніх запальних захворювань.

2. Люди з діабетом не можуть їсти фрукти

Фрукти - це джерело цукру, на відміну від овочів, вони містять фруктозу. При ризиках розвитку цукрового діабету слід виключити фрукти.Але не всі, а лише солодкі або з високим глікемічним індексом (що викликають високий викид глюкози та інсуліну в кров). Наприклад, виноград, банан чи хурму.

Фрукти з низьким глікемічним індексом або меншою кількістю цукру можна залишати у системі живлення. Серед них – грейпфрут, мандарин, помело, ківі, гранат.

3. Діабет – це вирок

Насправді, все не так сумно.

Рідко, але іноді можна запобігти прогресу цукрового діабету першого типу завдяки харчовій поведінці та правильній стратегії — дуже помірному стосовно вуглеводів харчуванню.

А з цукровим діабетом другого типу однозначно гарний прогрес чекає на пацієнта, якщо він правильно харчується.

Стратегія раціону береться низьковуглеводна, з жорстким контролем цукру в раціоні. І не тільки те, що відчутно солодке на смак. Слід контролювати і прихований цукор, і складні вуглеводи, які дуже швидко розщеплюються, на кшталт крохмалю. Тому варто обмежити, наприклад, картоплю та кукурудзу. При корекції ваги за потребою, зміні харчових звичок, уникненні вуглеводистого харчування та роботі з ендокринологом спостерігається прогрес у терапії цукрового діабету другого типу.

4. Діабет передається у спадок

Передається у спадок не діабет, а схильність до нього. Але насправді набагато важливіше дивитися не так на генетику, але на спосіб життя.

Генетика не вирішальний аспект у цьому випадку. Існує безліч факторів, пов'язаних із соціумом та способом життя, і найчастіше вони набагато потужніше впливають на розвиток захворювання.

Більшість лікарів переконані, що саме ходьба, спорт, фізична активність різко знижують рівень інсуліну, інсулінорезистентності та фактор цукрового діабету другого типу.

Запалення та стреси можуть викликати дисфункцію підшлункової залози, вживання алкоголю здатне призвести просто до панкреонекрозу та вторинного цукрового діабету другого типу. І, звичайно, не можна забувати про харчування. Якщо ваш раціон щодня виснажує ресурси підшлункової залози, то хвороба не забариться.

Різниця в тому, що є люди, які не мають генетичної схильності. Вони «хуліганять» у їжі та набирають зайву вагу, але при цьому цукровий діабет у них не розвивається аж до 60-70 років.

Але важливо пам'ятати, що все дуже індивідуальне. Тому, якщо у вас немає генетичного фактора розвитку цукрового діабету, це не означає, що вам не потрібно боятися надмірного споживання цукру в раціоні.

5. Інсулін призводить до залежності

Інсулін – це природний гормон. Він не формує жодної залежності. Більше того, на відміну від діабетичних лікарських засобів, сам інсулін не несе додаткових побічних ефектів і не перевантажує печінку та нирки.

Проблеми можливі, якщо не змінити харчових звичок. Постійне зростання порцій цукру призведе до того, що доза інсуліну, яка була призначена, вже не справлятиметься.

Високий рівень цукру в крові та пов'язані з ним процеси руйнування та зацукровування судин можуть призвести до передчасного старіння судин, їх крихкості, атеросклерозу та, зрештою, до ранньої смерті від інсультів чи інфарктів.