Віталій Дудін: В країнах ЄС регламентація порушень трудового законодавства нагадує кримінальний кодекс
Лобіювання Міністерством соцполітики ухвалення Трудового кодексу, напевно, не можна розглядати як окреме явище. В умовах передачі влади відбувається криза управління, внаслідок якої виникає те, що можна назвати неліберальним реваншем, коли кола, які лобіюють інтереси бізнесу, вибухають активністю.
Про це у коментарі "ВВ" повідомив експерт Центру соціальних та трудових досліджень Віталій Дудін.
Доволі показовим у цьому аспекті є рішення Окружного адміністративного суду, яким було скасовано Порядок проведення виїзних перевірок та інспекційних відвідувань Держпраці. За таких умов багато хто з роботодавців вважатиме це сигналом не оформлювати відносини із співробітниками через відсутність покарання у разі недопуску інспектора. Уявити таке в будь-якій іншій країні, яка взяла на себе зобов'язання перед Міжнародною організацією праці та іншими інституціями, просто неможливо.
Враховуючи те, що уряд не відстоює відмінений судом Порядок, він буде використовувати тему перевірок задля лобіювання ухвалення нового Трудового кодексу, в якому закріплені повноваження державних інспекторів із питань праці. І хоча МОП надавала зауваження до другого читання саме в частині повноважень інспекторів, прописані норми все одно не відповідають вимогам наших міжнародних партнерів.
Кодекс не надає право інспектору безперешкодно входити на підприємство, давати вказівки щодо миттєвого виправлення недоліків. Із документа прибрали покарання за недопуск інспекторів на підприємство - зараз за такі дії роботодавцю світить штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат, що, до речі, є міжнародною практикою. Адже недопущення інспектора та перешкоджання його діяльності вважається неприйнятним, і в деяких країнах карається в кримінальному порядку.
Згідно із проектом Трудового кодексу, серйозно каратимуться тільки несвоєчасна виплата зарплат та нелегальне працевлаштування. За інші порушення, за формулюваннями документа, буде накладатися штраф у вигляді... трьох мінімальних зарплат. Таке «покарання», наприклад, буде за працю неповнолітніх, хоча в Європі за те саме роботодавця оштрафують принаймні на 1-2 тис євро.
В усіх цивілізованих європейських країнах використання всіх атипових трудових відносин (таких, як строкові договори, аутсорсинг та дистанційна робота) супроводжується суворим контролем із боку профспілок, робітничих рад та трудових інспекторів. Наш кодекс цього не передбачає.
Також, попри красиві норми щодо уникнення дискримінації вразливих груп на кшталт людей з обмеженими можливостями, жінок, неповнолітніх тощо, бачимо, що вони не виконуються. І кодекс не дає реальних механізмів подолання цього ганебного явища.
До речі, в країнах ЄС регламентація порушень трудового законодавства нагадує кримінальний кодекс через детально виписані дії, які не можна вчиняти, і що за них буде у разі порушення закону. У нас же підхід украй ліберальний. Тому потрібний реальний захист прав найманих працівників як профспілками, так і контролюючими органами. Крім того, проект Трудового кодексу доцільно ухвалювати тільки після підвищення зарплат українців хоча б до рівня мінімальних європейських (наприклад, у Болгарії мінімальна зарплатня у 2 рази вища, ніж в Україні. - Прим. авт).
Зрозуміло, що уряд, презентуючи Трудовий кодекс, буде казати про більш зрозуміли для людей речі, зокрема про збільшення відпустки на 4 дні. Але буде мовчати про те, що далеко не всі зможуть цим правом скористатися. Адже навіть зараз при прописаній законодавчо відпустці у 24 дні багато хто з робітників може використовувати лише 14, максимум 20 днів. Тому сподіваюся, що наразі документ не буде ухвалений.