В уряді пропонують направляти додатковий акцизний збір з імпортних нафтопродуктів в спеціальний фонд, з якого фінансуватиметься обслуговування українських доріг. Автоексперт Сергій Куюн зазначив, що така схема існувала ще до 2014 року, але не показала себе ефективною. Парламент може затвердити створення дорожнього фонду України, який буде формуватися за рахунок додаткового акцизного збору. Принаймні, за словами прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, уряд сподівається на таке рішення Верховної Ради. Згідно з проектом закону, акциз від імпортних нафтопродуктів повинен йти цільовим чином в дорожній фонд і ділитися у співвідношенні 60 на 40. 60% фонду підуть на загальнодержавні дороги, а 40% — на дороги місцевого значення. Крім того, в парламенті розроблений і законопроект про роздрібний акциз на нафтопродукти. Цей проект посилює контроль за сплатою п’ятивідсоткового роздрібного податку для учасників ринку нафтопродуктів. Детальніше про акцизи на нафтопродукти в ефірі радіостанції Голос Столиці розповів директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. Як ви вважаєте, чи вдасться у такий спосіб зібрати кошти, щоб відремонтувати дороги? — Насправді, ідея не нова, вона існувала і до 2014 року, коли акцизні надходження з нафтопродуктів цільовим чином спрямовувалися до спеціального фонду бюджету, з подальшим інвестуванням в ремонт і будівництво доріг. Тобто, це просто повернення до тієї практики, нічого нового в цьому немає. Але треба сказати, що цих акцизів ніколи не вистачало на повноцінне забезпечення ремонту інфраструктури, тому не дуже зрозуміло, що тут революційного. Якщо ідея не нова, вона хоча б частково була до цього реалізована? — Яка різниця? Гроші сьогодні все одно сплачуються до держбюджету, ці гроші уряд може виділяти на ремонт доріг. Але тепер, щоб виділяти їх на ремонт доріг, чомусь треба прийняти спеціальну постанову, якою акцизи з палива надходитимуть до цього фонду. Тобто, це як перекласти гроші з однієї кишені в іншу — навіщо з цього робити таку сенсацію, тим більше, акцент чомусь роблять на імпортних нафтопродуктах, у нас їх 85%. Напевно, тому на них і акцент, що їх істотно більше… — Ні, акциз на імпортні нафтопродукти і на вітчизняні однаковий, він стягується з товару, але ніяк не прив’язаний до його виробництва. Тому питань тут дуже багато. Акциз, який буде розраховуватися раз на квартал, на двадцяте число місяця — це той самий акциз, або інший? — Це у нас другий акциз, він був прийнятий на початку поточного року в розмірі 5%, і був прийнятий якось дуже кулуарно, без винесення на обговорення. І ось ця норма про акциз в 5% так прописана, що навіть в рамках існуючого законодавства можна його не платити. Тобто, можна діяти за законом, але при цьому не платити? — Так, просто знайти купу інструкцій, якихось колишніх постанов, які говорять про те, що платити його не обов’язково. А зараз пропонується його більш чітко прописати? Чому про нього знову заговорили? — Виходить, що так. Ситуація дивна ще тому, що навіть у самій ДФС не розуміють, скільки цього податку має збиратися — навіть немає окремого рядка, що це «5% з нафтопродуктів», немає звітності як такої. Багато разів робили їм запити: скільки зібрали, щоб зрозуміти, скільки сплачується податку, але у податкової немає відповіді. Кажуть: ми це не виділяємо окремо, у нас є рядок «5% акцизу» — це і з сигарет, і з алкоголю, і з заправок. А скільки там чого, ніхто не знає. Тобто податок ввели, але його навіть сама податкова не адмініструє. Тому це питання винесли на порядок денний учасники паливного ринку. Ми не проти платити, ми готові платити, тільки щоб платили всі. Тому запропонували взагалі піти від роздрібного акцизу і збільшити цей основний великий акциз. Але держава — це як собака, яка схопила великий шматок м’яса і не хоче віддавати. Чиновники цей податок у свій час кулуарно продавили, і тепер дуже сильно противляться будь-яким змінам. По матеріалах autotheme
